Формування активної позиції дитини щодо власної безпеки
Кожна дитина має право не лише на оптимальні умови життя, в яких вона
могла б успішно реалізувати генетичну програму росту і розвитку організму, але
й на забезпечення сприятливого перебігу соціальної адаптації. Проте, на жаль,
дорослі – батьки, вихователі, вчителі, - на яких лежить моральна і юридична
відповідальність за дітей, повчаючи, направляючи, не завжди пам'ятають, що дитині
потрібно прищеплювати навички, які дали б їй змогу захиститися в екстремальних
ситуаціях.
Слухняність, страх перед покаранням, упевненість у тому, що дорослі завжди
праві, відчуття власної неповноцінності,негативний досвід відстоювання своєї
думки, звичка все робити за підказкою дорослого, страх вчинити щось не за
правилами можуть зробити дитину беззахисною в реальному житті. Дорослі, які
беруть участь у формуванні активної позиції дитини щодо власної безпеки, мають
пам'ятати, що:
- кожна дитина має право усвідомлювати, що немає більшої цінності, ніж життя, бути впевненою, що її люблять і цінують;
- дитина має знати, що у неї є права. Так само, як право дихати, вона має право захищати своє тіло, свої думки, свої погляди;
- не можна виховувати у дитини сліпе підкорення авторитету дорослого, дії дитини мають бути свідомими і розумними, а дорослі повинні заохочувати прояви дитячої ініціативи;
- дитина має право довіряти близьким дорослим – батькам, вихователям, вчителям – і, не вагаючись, розповідати їм про будь - яку пригоду, дитина має бути певною, що близькі зрозуміють і допоможуть;
- діти мають бути певні: ніхто не каратиме їх за відмову розмовляти з незнайомими людьми. У ситуації, коли дорослі проявляють настирливість чи агресивність, діти мають право брехати, кричати, тікати, здіймати паніку, робити все, що вважають за потрібне, аби залишитися неушкодженими;
- діти мають знати, що інтимні частини тіла належать лише їм, і у відсутності батьків ніхто без дозволу дитини не має права їх оглядати, а тим більше торкатися. Навіть під час медичних оглядів у дошкільних закладах поруч з дитиною має бути вихователь.
- кожна дитина має право усвідомлювати, що немає більшої цінності, ніж життя, бути впевненою, що її люблять і цінують;
- дитина має знати, що у неї є права. Так само, як право дихати, вона має право захищати своє тіло, свої думки, свої погляди;
- не можна виховувати у дитини сліпе підкорення авторитету дорослого, дії дитини мають бути свідомими і розумними, а дорослі повинні заохочувати прояви дитячої ініціативи;
- дитина має право довіряти близьким дорослим – батькам, вихователям, вчителям – і, не вагаючись, розповідати їм про будь - яку пригоду, дитина має бути певною, що близькі зрозуміють і допоможуть;
- діти мають бути певні: ніхто не каратиме їх за відмову розмовляти з незнайомими людьми. У ситуації, коли дорослі проявляють настирливість чи агресивність, діти мають право брехати, кричати, тікати, здіймати паніку, робити все, що вважають за потрібне, аби залишитися неушкодженими;
- діти мають знати, що інтимні частини тіла належать лише їм, і у відсутності батьків ніхто без дозволу дитини не має права їх оглядати, а тим більше торкатися. Навіть під час медичних оглядів у дошкільних закладах поруч з дитиною має бути вихователь.
Варто зважити на те, що безпека це не просто сума засвоєних знань, а стиль
життя, вміння адекватно поводитися в різних ситуаціях. Тому головне завдання –
формувати у дітей самостійність і відповідальність.
Комментариев нет:
Отправить комментарий